Вас вітає практичний психолог Коломієць Сергій Анатолійович

" Світ прекрасний, коли просто його споглядаєш, нічого в ньому не шукаючи,- просто так, як його споглядають діти."

Герман Гессе

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Як уникати конфліктів з підлітками під час карантину?

Психологічний супровід зовнішнього незалежного оцінювання

Формування ключових компетентностей учнів. Основні напрямки роботи шкільного психолога:

1. Сприяння процесу адаптації дітей до школи.
2. Сприяння формуванню класних колективів.
3. Навчання учнів та вчителів прийомам ефективного спілкування, вирішення конфліктних ситуацій та саморегуляції.
4. Профілактика залежних форм поведінки і виховання здорового способу життя, профілактика девіантної поведінки та насильства у сім’ях учнів.
5. Ведення роботи з вивчення основних причин низьких досягнень учнів та низької вмотивованості до навчання.
6. Сприяння формуванню позитивної мотивації навчання учнів .
7. Виявлення обдарованих учнів.
8. Здійснення психологічного супроводу профільного навчання, сприяння процесу самореалізації старшокласників.
9. Підвищення рівня психологічних знань, надання допомоги у формуванні ключових компетентностей вчителів

Поради для вчителів

Рекомендації вчителям

Чому сучасні школярі не хочуть вчитися

"Мова тіла учителя на уроці"Інна Большакова, методист КМПУ ім.Б.Грінченка

Як уникнути шуму на уроці

Розпочніть урок посмішкою

Кожен з нас по різному починає свій урок. Хтось має звичку запізнитися, хтось економить час кидає учням «Добридень. Не вставайте. Розпочнемо урок», хтось вітається традиційно «Здравствуйте, діти. Сідайте будь ласка». Дуже часто, вчитель поєднує вітання з невербальними засобами, вражаючими увагу, готовність до контакту. Початок уроку – це той самий час, коли закладається темп, настрій, тон спілкування. Тому досить важливо правильно розпочати урок. Вирази «добридень» або «доброго ранку» несуть в собі позитивний настрій та добрий настрой. Але ніколи не вітайтеся з класом, відкриваючи журнал, записуючи число на дошці, тощо. Само по собі таке вітання нічого не значить, і ніяк не вплине ні на вас ні на учнів. Тому, заходячи до класу привітайте всіх присутніх посмішкою, зупиніться перед дошкою, витримайте паузу (стільки, скільки буде потрібно, але ні у якому разі не робить, замість привітання, з самого початку уроку ніяких зауважень) та щиро привітайтесь: «Доброго ранку. Я рада всіх вас бачити». Використовуючи цей прийом ви дуже швидко помітите, що без такого початку хороший урок важко розпочати. Змінити «Ти – повідомлення» на «Я-повідомлення».Майже всі повідомлення що ми адресуємо дитині під час уроку містять у собі слово «ти»: «Ти повинен…», «Ти не вмієш». Але у таких випадках вже само слово «Ти» впливає на дитину, як звинувачення, примушення та примушує її прийняти захисну позицію. Інша справа «Я-повідомлення». Воно показує наше ставлення та почуття не до самої дитини, а до поведінки. Наприклад: «Я не можу проводити урок якщо в класі так шумно», «Мені не подобається коли запізнюються». На перший погляд різниця між «Я-повідомленням» та «Ти-повідомленням» незначна. Однак реакція дитини дуже різна: у першому випадку учень відгороджується, огризається, у другому ж дитина має можливість довідатися про нас дорослих. Якщо ми відкриті у виявлені своїх почуттів і діти стають більш щирими у виявленні своїх. А також ми даємо можливість дітям самим прийняти рішення. І тоді вони починають враховувати наші бажання і переживання. Якщо коротко, то «Я-повідомлення» охоплює три моменти: поводження дитини, (констатація вчинку дитини) почуття дорослого, (констатація ваших переживань) наслідки поводження дитини для дорослих (констатація наслідків поводження дитини). Наприклад: замість « Мені не подобається, що ти такий нечепурний» використовуйте свої пропозиції «Мені не подобається коли брудними руками беруть книгу».Навчитися користуватися цим методом важко, але якщо ви попрацюєте над собою і будете наполегливо йти в цьому напрямку, вас чекає успіх та радість теплих відносин з дітьми.

Не навішувати ярликів

Дуже часто , не стримуючи емоції, ми починаємо говорити хто є хто. Ми навішуємо ярлики на дітей і тим самим заганяємо їх у жорстокі рамки, закріплюємо за ними и ці риси. «Він неуважний», «Вона двієчниця», «Він безглуздий» ці вирази створюють дитяче уявлення про себе та свої здібності. Дуже часто ярлики стають зручною відмовкою та впливають на поведінку учня. Тому, знаючи цей секрет ви можете використовувати його у своїх цілях: частіше застосовуйте у спілкуванні з дітьми «позитивні» ярлики (розумний, добрий, щирий та інші). Це допоможе вам та дітям досягти успіху.

Опиратися на позитивне!

Часто ми буваємо принципові та не терпимо недоліків. Але ж, зосереджуючись на них ми тим самим виховуємо брехунів та грубіянів. Дитина сприймає будь-які прямі звинувачення та осудливі слова як несправедливе ставлення, або зовсім не приймає цього. Тому, якщо ми змінімо такий стиль поведінки на похвалу, добрий погляд, підтримку, то вже через тиждень помітимо, що наші діти слали добріше, слухняніше, веселіше. Необхідно знаходити найменший привід для заохочення. Не обов’язково казати кожній дитині, що вона талановита, успішна, розумна. Просто спробуйте вчасно вказувати дитині на те, що в неї добре виходить, похвалить за старання. Це досить ефективний спосіб виховного впливу. Якщо ми прагнемо виховувати успішну, впевнену, самостійну людину то повинні постійно підтримувати та мотивувати дитину до успіху. А якщо ж будемо вишукувати в її вчинках тільки недоліки, то в неї може зникнути будь-яке бажання що-небудь робити або ж вона займе оборонну позицію. У вихованні опора на позитивне, добре слово, похвала - і… діти обов’язково стануть краще!

Активно слухати

Спілкування дорослого і дитини завжди було найважливішою частиною виховання. Досить часто труднощі в навчанні бувають заховані у сфері її почуттів . Тому якщо учень бажає поспілкуватися з вами окремо, приділить йому декілька хвилин. Можливо саме тоді ви дізнаєтесь про його самі глибокі та важливі переживання. При цьому дуже важливо відмовитися від прямого осуду і повернути дитині так ж відкриті почуття. У активному слуханні виявляється чудова закономірність: якщо дитяча радість кимось розділяється, то вона подвоюється, а горе зменшується вдвічі. Врешті решт, якщо ми вимагаємо під час уроку уваги та поваги до себе, то давайте спробуємо бути уважними до учнів! Та пам’ятайте, що «важкі діти – це ті, у яких немає щиросердного контакту з дорослими».

Помилятися – означає пізнавати життя.

Пам’ятайте про це під час уроків. Прослідкуйте за тим, як ви реагуєте на неправильну відповідь? Чи часто ви використовуєте слово «невірно», «неправильно»? Ці слова повинні зовсім зникнути під час дитячих відповідей. Є багато можливостей сказати про помилку іншими словами: «А якщо ще поміркувати…», «Чому ти так думаєш?», «А ще є думки?», «Хто вважає інакше?». Цим самим ви не як не признаєте невдачу відповідача але надаєте можливість класу шукати правильну відповідь. Таким чином вчитель перетворює уявлення дітей про помилку на нормальне і корисне явище. Якщо ви навчитесь використовувати цей прийом то дуже скоро помітите, як змінюються ваші учні! Значно підвищиться активність класу на уроці і навіть дуже сором’язливі та скромні діти будуть самі виказувати бажання висловити свою думку
Оцінюйте під час уроку.
Саме під час уроку, а не наприкінці. І ви відразу помітите різницю. Зовсім не важко по ходу уроку коментувати хто на скільки працює, це дає можливість кожному учню вплинути на кінцевий результат. Цей прийом підтримує активність, уважність, старанність дітей під час усього уроку. Спробуйте, і ви побачити наскільки більше матеріалу ви зможете опрацювати!

Поради для батьків

Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда та без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває.
Запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка немає меж.

Про батьківський авторитет

Абетка виховання

Алгоритм вибору професії

Чи достатньо хороша ви мама

Чи потрібно платити дітям за відмінні оцінки

Як сформувати адекватну самооцінку дитини

Батьки і діти

Поради батькам від психолога

Чому Ваші діти не хочуть вчитися

Як керувати емоціями

33 способи виховати слухняну дитину

Пам'ятка для батьків щодо профілактики захворювань ОРВ та грипу

Цікавинки для всіх

Притча "Цена желания"

Стоял в городе один магазинчик. Вывески на магазине не было уже давно, ее когда-то унесло ураганом, а новую хозяин не стал прибивать, потому, что каждый местный житель и так знал, что магазин продает желания.
Ассортимент магазина был огромен: здесь можно было купить практически всё.
Огромные яхты, квартиры, замужество, пост вице-президента корпорации, деньги, детей, любимую работу, красивую фигуру, победу в конкурсе, большие машины, футбольные клубы, власть, успех, колечки с бриллиантами и многое-многое другое. Не продавались только жизнь и смерть. Каждый пришедший в магазин (а есть ведь и такие желающие, которые ни разу не зашли в магазин, а остались сидеть дома и просто желать) в первую очередь узнавал цену своего желания.
Цены были разные. Например, любимая работа стоила отказа от стабильности и предсказуемости, готовности самостоятельно планировать и структурировать свою жизнь, веры в собственные силы и разрешения себе работать там, где нравится, а не там где надо. Власть стоила чуть больше. Надо было отказаться от некоторых своих убеждений, уметь всему находить рациональное объяснение, уметь отказывать другим, знать себе цену (и она должна быть достаточно высокой), разрешать себе говорить «Я», заявлять о себе, несмотря на одобрение или неодобрение окружающих.
Некоторые цены казались странными: замужество можно было получить практически даром, а вот счастливая жизнь стоила дорого: персональная ответственность за собственное счастье, умение получать удовольствие от жизни, знание своих желаний, отказ от стремления соответствовать окружающим, небольшое чувство вины, умение ценить то, что есть, разрешение себе быть счастливой, осознание собственной ценности и значимости, отказ от бонусов «жертвы», риск потерять некоторых друзей и знакомых.
Не каждый пришедший в магазин был готов сразу купить желание.
Некоторые, увидев цену, сразу разворачивались и уходили. Другие долго стояли в задумчивости, пересчитывая наличность, и размышляя где бы достать еще средств. Кто-то начинал жаловаться на слишком высокие цены и просил у хозяина скидку или спрашивал когда будет распродажа. А были и такие, которые доставали из карманов свои сбережения и получали заветное желание. На счастливчиков завистливо смотрели другие покупатели, перешептываясь между собой о том, что, наверное, хозяин магазина их знакомый и желание досталось им просто так, без всякого труда.
Хозяину магазина часто предлагали снизить цены, чтобы увеличить количество покупателей. Но он всегда отказывался, говоря, что от этого будет страдать качество желаний. Когда у хозяина спрашивали, не боится ли он разориться, то он качал головой и отвечал, что во все времена будут находиться смельчаки, которые готовы рисковать и менять свою жизнь, отказываться от привычной и предсказуемой жизни, способные поверить в себя и в свои желания, имеющие силы и средства для того, чтобы оплатить исполнение своих желаний.
А сколько стоит твое желание? И Готов ли ты к его исполнению?

P.S. А на двери того магазина висело объявление: «Если твое желание не исполняется, значит оно еще не оплачено».

"Золотые монеты и уговор"


Жил в местечке человек, который любил изучать Тору. Было у него своё дело, жена помогала ему, и всё шло как по маслу. Но однажды он разорился. Чтобы прокормить любимую жену и детей, он поехал в дальний город и стал учителем. Учил детей ивриту. В конце года получил он заработанные деньги — сто золотых монет — и хотел послать их любимой жене, но в те времена ещё не было почты. Тот, кто хотел послать деньги из одного города в другой, должен был передать их с кем-нибудь, кто туда ехал, заплатив, конечно, за услугу.
Как раз через тот город, где знаток Торы учил детей, проходил разносчик мелких товаров, и учитель спросил его:
— Куда держите путь?
Разносчик назвал разные города, среди которых оказался и тот, где жила семья учителя, учитель попросил передать жене сто золотых монет. Разносчик отказался, но учитель стал его уговаривать:

— Господин хороший, моя бедная жена в страшной нужде, не может прокормить детей. Если вы возьмёте на себя труд передать эти деньги, можете дать ей из ста золотых монет сколько сами захотите.

Жадный разносчик согласился, полагая, что сумеет провести учителя Торы.

— Ладно, — сказал он, — только с условием: напишите жене, что я могу дать ей из этих денег сколько сам захочу.

У бедного учителя выхода не было, и он написал жене такое письмо: «Посылаю сто золотых монет с условием, что этот разносчик мелких товаров даст тебе из них сколько сам захочет».
Прибыв в местечко, разносчик позвал жену учителя, вручил ей письмо и сказал:

— Вот письмо от вашего мужа, а вот деньги. По нашему уговору я должен дать вам из них сколько сам захочу. Вот я и даю вам одну монету, а девяносто девять оставлю себе. Бедная женщина просила сжалиться над ней, но у разносчика было не сердце, а камень. Он оставался глухим к её мольбе и твердил, что муж её согласился на такое условие, поэтому у него, разносчика, есть полное право дать ей столько, сколько он захочет. Так что и одну-то монету он отдаёт по доброй воле. Жена учителя повела разносчика к главному раввину местечка, который славился своим умом и находчивостью. Внимательно выслушал раввин обе стороны и стал уговаривать разносчика поступить по законам милосердия и справедливости, но тот и знать ничего не желал. Вдруг раввина осенила мысль.
— Покажи-ка письмо, — сказал он.

Он долго и внимательно читал его, потом сурово посмотрел на разносчика и спросил:

— Сколько из этих денег ты хочешь взять себе?

— Я уже сказал, — ответил жадный разносчик, — девяносто девять монет.

Раввин встал и сердито сказал:

—Раз так, значит, их ты должен отдать, согласно уговору, этой женщине, а себе взять только одну монету.

— Справедливость! Где справедливость? Я требую справедливости! — закричал разносчик. Чтобы соблюсти справедливость, нужно выполнить уговор, — сказал раввин. — Тут чёрным по белому написано: «Дорогая жена, разносчик даст тебе из этих денег столько, сколько захочет сам».

Сколько ты хочешь? Девяносто девять монет? Вот и отдавай их. И делу — конец

Поради для учнів

• 21-30 балів: ви справжній друг.
• 5-20 балів: у вас є друзі, але, як більшість з нас, ви іноді не виявляєте в стосунках належного розуміння. Коли не знаєте, як реагувати, спробуйте поставити себе на місце іншої людини.
• 10-14 балів: ви схильні більше звертати увагу на себе, ніж на інших. Ця ваша риса — бар'єр перед справжньою дружбою. Щоб стати гарним другом, потрібно виявляти більше інтересу до інших людей.

6 способів самомотивації

9 типів людей

10 безглуздих помилок

13 простих правил

Людина і світ

Методи пропаганди в засобах масової інформації

Не витрачайне нерви даремно

Повчальна історія про позитивне мислення

Про агресію між близькими людьми

Світ навколо нас - це відображення нас самих

Психологічний біль

Як досягти максимальних результатів при мінімальних затратах енергії

З метою створення безпечного освітнього середовища у школі, запобігання вчинення дітьми злочинів, правопорушень, проявів булінгу в освітньому просторі, формування позитивних соціальних установок, попередження вживання алкогольних, наркотичних речовин, тютюнових виробів у Гостромогильському ЗЗСО-ЗДО з 25.11.2021 по 10.12.2021 року практичним психологом було проведено заходи в рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» в ході якої відбулися такі заходи:

• Анкетування учнів з метою виявлення насильства в сім’ї та школі (5-11 кл.)
• Заняття «Права людини» (5-6 кл.)
• Перегляд відеороликів на тему: «Ми проти насильства» (5-9 кл.)
• Тренінг «СТОП!- БУЛІНГ» (7-8 кл.)
• Гра «Правда чи фейк про ВІЛ/СНІД». (7-11 кл.)
• З учнями 7 та 8 класів було проведено заняття з елементами тренінгу "Що таке насильство? Як себе захистити", з метою усвідомлення негативного впливу та специфіки агресивної поведінки та насилля через формування власної моделі поведінки. Також була проведена година спілкування «Протидія булінгу в дитячому колективі.

Коментарi